Головна » Чехи на Волині

Чехи

Україна здавна була багатонаціональною землею. Впродовж своєї історії Чехи не один раз осідали на Україні, а в другій половині ХIХ ст. вже відбулося масове переселення чехів.

Що ж викликало масову еміграцію чехів? Швидкий розвиток капіталізму в Європі збільшив кількість малоземельного і безземельного селянства в Чехії і викликає інтерес царського уряду Росії до Чехії, тим більше, що після третього розподілу Польщі (1796 р.) до царської Росії відійшли Волинські землі і була створена Волинська губернія (1804 р.) з центром у Житомирі. Так були запрошені переселенці з Чехії, щоб підняти сільське господарство. Їм було обіцяно різні привілегії: звільнення від військової повинності, свободу віросповідання, але через певний час вони були скасовані. Так виникли чеські колонії. Перша з’явилась в с. Ольшанка Чуднівського району, потім у Черняхівському районі (Окілок, Івановичи, Крученець, Високе-Чеське), Корост енському (м. Зубовщина, Новаки), Малинському р-ні (Малинівка), у Житомирі — Крошня Чеська та інші.

Чехи-колоністи відіграли (велику) прогресивну роль у розвитку с/г та промисловості нашого краю. Завдяки їм стали вирощувати на Волині хміль, цикорій, розвивати пивоварну промисловість, тваринництво (це чехи привезли насіння люцерни). Так у Житомирі працювали з-ди І. Махачека та Л. Янси, а на крошні І.Альбрехта. Були побудовані невеликі пивзаводи Кліха у Ольшанці і Вебера у Високо-Чеському. В с/г використовувалась техніка, сівалки, жатки, віялки. Чехи будували цегельні заводи, маслобійні, млини. Щоб підняти урожайність земель звозили на поля гній, попіл, так тяжкою працею чехи піднімали врожайність земель.

Вміли Чехи тяжко працювати, здобуваючи добробут для сімей, але вміли і відпочивати. Храмові свята тривали 1–2 дні, в деяких селах були оркестри духової музики, в колоніях були школи, при школах бібліотеки, працювали самодіяльні театри. Молодь збиралась і співала чеські народні пісні, приймала участь у гімнастичних товариствах «Сокіл».

Чехи приїхали на Волинь католиками. На Чеській Крошні був побудований костьол св. Вацлава у 1907 р., де молилися чехи. Але Святий Синод Росії у кінці ХIХ ст. Вирішив, що неправославні чехи не мають право купувати землі. Цим указом були ліквідовані костели, чеське самоуправління. Чехи починають переходити у православ’я. На Чеській Крошні була побудована православна церква. Після революції 1917 р. Чехи на займались політикою, більша частина жила в колоніях і далі господарювала, але в 30-ті роки почалась насильна колективізація селян. Багато чехів зазнало жорстоких сталінських репресій і насильницьких переселень на Сибір та Казахстан, багато сімей загинуло в тяжких умовах Сибіру та Казахстану. В часи світової війни волинські чехи брали участь в боротьбі проти фашизму. І найбільш з усіх було саме волинських чехів (з 45 тис., чехів приймало участь 12 тис., з них 1600 жінок). Це відзначив генерал армії Людвіг Свобода у книзі «Від Бузулука до Праги». Такий великий процент дав право волинським чехам на виїзд на історичну батьківщину у 1947 р. Виїхали тільки ті села, які входили в межі Волинської губернії.

Чехи-колоністи залишили політичний слід у розвиток культури нашого краю. Так етнограф Євген Антонович Рихлік, уродженець с. Ольшанка Чуднівського р-ну, працював доцентом у Київському університеті. Проводив дослідження про розвиток чеських поселень. Проте ця робота так і не була надрукована, тому, що в 1931 р. Є.Рихлік був репресований і помер на засланні. Чехом за народженням був видатний укр. письменник Василь Земляк (В’ячеслав Сидорович Вацик). Так його повісті «Рідна сторона» (1956р.), «Кам’яний брід» (1957 р.) та інші були написані у Житомирі.

В після воєнні роки на Житомирщині працювали видатні лікарі-чехи: Пишель Ярополк, Вабець Людмила, Пишел В’ячеслав, Перглер Володимир, Вабець Поліна.

В умовах незалежної України, чехи нарівні з іншими національними меншинами дістали можливість вільно влаштовували своє життя. З 1991 року в м. Житомирі існує Спілка Волинських чехів. Засновниками Спілки є сестри Литвинець Анна та Снідевич Емілія.

Родом сестри походять з Чеського поселення — колонії Мала Зубовщина з родини лікарів. Підтримали та допомогли створити Чеське товариство їх друзі та родичі: родина Тарасенка В’ячеслава, Гашек Володимира, Перглери, Цімбровичі та інші. Коли більшість родичів виїхали до Чехії в 1991 — 1994 роках по програмі переселення, сестрам вдалося об’єднати Чехів м. Житомира (Крошня Чеська) та області: Вільшанське, Окілок, Івановичі, Словечно, Крученець, Високе Чеське.

Основною метою діяльності товариства є сприяння всебічному розвитку чеської культури, мови, збереження та розвиток фольклору, відродження духовних і культурних традицій, народних обрядів та свят, захист громадських та соціальних прав, честі та гідності чехів України.

Видатну роль в житті товариства відіграють родини Єфимової, Новаків, Черних, Юшкової, Денисюк-Сищикової, Романової, Тамари Хмари, пана Слами, родина Гербеди, Чижевської, родина Борисової-Шварцової, Вікарчук, Гайдалович та багато інших.

Чехи на святкуванні Дня Європи в м. Житомирі

Чехи на святкуванні Дня Європи в м. Житомирі

В товаристві створені дитячий та дорослий ансамбль. Кожен рік ми приймаємо участь у фестивалі «Чеський плес», де збираються чехи зі всієї України. Приймаємо участь у фестивалях «Поліська родина», «Ми діти твої, Україно». Разом з другими національними товариствами приймаємо участь в святі нашого міста.

То ж і в наш час продовжують жити народні чеські традиції та пам’ять про добрі діла чехів, які внесли політичний слід у розвиток господарства та культури Житомирщини.

Голова товариства

Волинських Чехів Емілія Снідевич

тел. +38-0412-34-20-45

моб. +38-097-994-59-50

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Анонс