Надаємо примірний перелік заходів до плану роботи на 2018 рік
Завантажити

Прохання заповнити форму зі своїми пропозиціями щодо заходів

Головна » Історія діяльності Центру

Історія діяльності Житомирського обласного Центру народної творчості сягає 7,5 десятиліть, це історія культурно-просвітницького життя Поліського краю, робота тисячі людей, які з творчим натхненням живуть і працюють, мистецькою майстерністю примножують безцінні скарби духовності українського народу.75 років тому, 15 січня 1939 року обласна база самодіяльного мистецтва була реорганізована в Житомирський обласний Будинок народної творчості (ЖОБНТ) Міністерства культури УРСР з метою кращого розвитку самодіяльного мистецтва, підняття політичної художньої якості самодіяльних гуртків, для більш конкретної методичної допомоги їм. У районах, містах і селах Житомирщини почали діяти районні, міські, сільські і колгоспні клуби.

В складі ЖОБНТ рахувались: методичний кабінет, секретаріат і бухгалтерія. ЖОБНТ здійснював методичне керівництво художньою самодіяльністю та народною творчістю в Палацах, Будинках культури та клубах усіх відомств і організацій області, а також методичне керівництво іншими галузями клубної роботи. При Будинку творчості працювала агітбригада, яка обслуговувала райони області, велась підготовка до районних та обласних олімпіад. ЖОБНТ був підпорядкований управлінню культури обласної Ради депутатів трудящих.

У період Великої Вітчизняної війни і фашистської окупації Житомирщини Будинок народної творчості не працював, приміщення і майже все майно було знищено.

У 1944 році ЖОБНТ Міністерства культури УРСР поновлює свою діяльність. Постановою міськради №148 від 20.05.1944 року ЖОБНТ надається приміщення – будинок по вулиці Леніна, 15.

Незважаючи на надзвичайно складні умови, на обласний Будинок народної творчості були покладені завдання творчого та навчально – методичного керівництва всіма жанрами і видами самодіяльного мистецтва, організації короткотермінових та постійних курсів підготовки керівників гуртків художньої самодіяльності, проведення конкурсів, фестивалів та влаштування різних художніх виставок.

З 1947 року при ОБНТ працює методична Рада, що складається з 13 чоловік, культосвітніх працівників обласного та районних відділів культури і освіти (інструктори-методисти районних Будинків культури, завідувачі сільськими клубами, керівники сільських лекторіїв). За рік проводиться по 8-10 засідань методичної Ради по питанням роботи клубних закладів області.

Особлива увага приділялася питанню підготовки керівників художньої самодіяльності: проводились курси ( 1, 3, 10 місячні та річні) по підготовці керівників самодіяльних колективів. По закінченні навчання слухачі курсів отримували Дипломи та очолювали самодіяльні колективи.

У бібліотеці обласного Будинку народної творчості в 50 – ті роки знаходиться рекомендована література з питань культосвітньої роботи, списки рекомендованого репертуару для гуртків художньої самодіяльності, плани роботи, протоколи засідань методичної Ради, програми агіткультбригад, фотоальбом про роботу обласної агіткультбригади, 150 книг політично-методичної та художньої літератури. Видано два великих збірника творів місцевих авторів – «Вінок Кобзареві» – 675 друкованих аркушів.

У 60 – ті роки в обласному Будинку народної творчості організовані методичні кабінети по жанрах художньої самодіяльності:

– театральний;

– вокально – хоровий;

– кабінет молодого автора;

– хореографічний;

– образотворчий;

– методичний кабінет по клубній справі.

Всі кабінети оформлені відповідною наочною агітацією, портретами діячів мистецтв.

У 1961 році при районних Будинках культури і клубах працює 256 агіткультбригад. За рік ними зроблено 3272 виступи. В області діє 495 музичних гуртків. Періодично проводяться конкурси, огляди, свята пісні і танцю та інші заходи самодіяльної художньої творчості, які і творять культурну історію Житомирщини. В практику художньої самодіяльності поступово входять обласні, республіканські творчі звіти, огляди, фестивалі.

12 листопада 1979 року ЖОБНТ змінює назву і діє як “Обласний науково-методичний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи” (ОНМЦНТ і КОР ) на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 26 жовтня 1977 року за №239 та наказу управління культури Житомирського облвиконкому 12 листопада 1979 року за №288. До складу ОНМЦНТ і КОР входять: – науково-методичний відділ, який вивчає, досліджує, прогнозує і планує культурно-освітню роботу та народну творчість, розширює масштаби і урізноманітнює форми культурного обслуговування населення міст і сіл республіки; – відділ методики роботи клубних установ, який аналізує статистичні данні, звіти й оперативну інформацію, діяльність науково-методичних центрів, культурно-освітніх установ, любительських колективів і об’єднань, бере участь у підготовці і проведенні всесоюзних і республіканських фестивалів, оглядів, конкурсів, виставок, сприяє встановленню зв’язків науково-методичних центрів з науковими установами і вищими навчальними закладами області ;-відділ народної творчості – проводить дослідну роботу, вивчає місцевий фольклор, займається народними умільцями, самодіяльними театральними, музичними, хореографічними колективами, бере участь у проведенні фестивалів, конкурсів, оглядів народної творчості. З 1980 року по 1982 рік в ОНМЦНТ і КОР працюють методистами такі відомі діячі культури, як Іван Сльота – художній керівник Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок», народний артист України, Хомичевський М.В. (Борис Тен) – оригінальний поет, перекладач, музичний діяч, вчений-мовознавець. У 1980 році в ОНМЦНТ і КОР керівники ведучих опорних та народних колективів пройшли стажування в Державному ансамблі пісні і танцю «Льонок», який на той час знаходився і працював в ОНМЦНТ і КОР.

В цей період в ОНМЦНТ і КОР діє секція по вокально – хоровому жанру. Її очолює І.А.Сльота – художній керівник Державного ансамблю пісні і танцю «Льонок», народний артист України.

У 1980 році в ОНМЦНТ і КОР працює секція самодіяльних композиторів (52 композитора), їх діяльністю керує (очолює секцію) вчений-музикознавець – Хомичевський Микола Васильович (Борис Тен). Самодіяльні композитори тримають тісний зв’язок з самодіяльними поетами області.

Велика робота проводиться по збору фольклору. Записується понад 600 пісень. Записи вивчаються і рекомендуються для виконання в колективах художньої самодіяльності.

Проходить значна робота ОНМЦНТ і КОР з управлінням культури по підготовці до Всесоюзних фестивалів (1975-1977 роки), (1986-1987 роки), (1988-1990 роки) народної творчості та Всесоюзного огляду художньої самодіяльності (1983-1985 роки), присвяченого 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

В області проводяться творчі звіти учасників художньої самодіяльності перед трудящими обласного центру, свята музики і марш-паради духових оркестрів, свята театрального мистецтва, виступи агітаційно-художніх бригад під час жнив, конкурси на кращу постановку п’єси, виставки народних умільців, фотовиставки.

Відчутну допомогу по забезпеченню сценарно-репертуарними матеріалами керівникам аматорських колективів та клубним працівникам області надає ОНМЦНТ і КОР.

Усі заходи активізували розвиток художньої самодіяльності, підвищували майстерність колективів і виконавців, поліпшували їх репертуар.

16 листопада 1994 року рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів № 29 «Про зміну назви установи «Житомирський обласний науково-методичний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи»-установа іменується «Житомирський обласний центр народної творчості»(ЖОЦНТ).

З 1992 по 1996 роки при ЖОЦНТ працює концертний колектив з участю М. Яцківа. З стін Житомирського обласного Центру народної творчості починав свій творчий шлях «Фольклорний ансамбль «Родослав». З 1993 по 1996 роки він працює, як творча лабораторія ЖОЦНТ. Нині відомий в Україні та за її межами колектив, в той час приймає участь у районних семінарах, практикумах, «круглих столах», конференціях з питань розвитку народної творчості, діяльності фольклорно-етнографічних самодіяльних колективів, сприяє виявленню і пропаганді зразків автентичного фольклору та етнографії.

 Керівниками ЖОБНТ, ЖОЦНТ і КОР, ЖОЦНТ були: Бурдейний – 1939р., Куцек С.Я. – 1947р., Українчик М. – 1949р., Куцек С.Я. – 1950р., Рапопорт -1951р., Євстигнєєв – 1952р., Коваленко В. – 1953р., Яновський, Каповський Ю.-1954р., Мельник С. – 1955 – 1959рр. , Дунаєвський Є. – 1960-1966рр. , Савчук М.І. – 1967-1983рр., Седун Н.В. – 1983-1985рр., Примачук Я.М.- 1985-1986рр., Шморгун В.М – 1987р., Міщанчук В.М. – 1988-1991рр., Скибінський Л.В. – 1991-1996рр., Кулявець В.В. – 1996р., Хоцький М.С. – 1996-1999рр., Покропивний М.П. – 2000-2004рр.

 З 2004 року Житомирським обласним Центром народної творчості керує його директор Кондратюк Юрій Павлович — заслужений працівник культури України.

ЖОЦНТ і сьогодні продовжує здійснювати методичне забезпечення діяльності закладів культури, аматорських колективів народної творчості та їх учасників, реалізуючи наукові та новаторські концепції розвитку культури, і є об’єднанням структурних підрозділів, що діють за єдиними принципами та спільним планом.

До складу ЖОЦНТ входять:

  • відділ культурно-дозвіллєвої діяльності (в тому числі інформаційно-методичний центр), який сприяє підвищенню теоретичного та практичного рівня професійної майстерності творчих культурно-освітніх установ області, інформаційно-методично забезпечує органи закладів культури й інші зацікавлені організації, громадські формування і окремих громадян з питань розвитку народної творчості, клубної дозвіллєвої діяльності, розвиває культурні зв’язки з культурологічними товариствами, співпрацює з методичними центрами сфери культури, творчими спілками, іншими громадськими організаціями по зміцненню і розширенню мережі самодіяльних мистецьких колективів, любительських об’єднань, клубів за інтересами, розробляє рекомендації, надає допомогу по формуванню репертуарної політики колективів та окремих виконавців, залучає висококваліфікованих спеціалістів професійного мистецтва, викладачів навчальних закладів культури і мистецтв до надання творчої допомоги клубним установам, аматорським колективам. Виконується пошуково-інформаційна та фондувальна функція, пошук галузевого та допоміжного інформаційного фонду. Проводиться систематизація, поповнення і використання різних джерел і видів інформації, створення і збереження ілюстративно-рекламних матеріалів ;
  • відділ народної творчості ( в тому числі кінофотоклуб) проводить роботу з самодіяльними композиторами, поетами, художниками, майстрами народної творчості, народними умільцями по створенню та популяризації пісень, музики, поезії, творів живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Бере участь у проведенні фестивалів, конкурсів,оглядів на території області.

Вивчає, досліджує і зберігає місцевий фольклор, створює фонотеку фольклорних записів і кіновідеотеку аматорського мистецтва. Допомагає відродженню народних свят та обрядів.

Діє сайт Житомирського обласного Центру народної творчості www.tvorchist.com.ua. На сайті висвітлюються всі напрямки роботи якими займається Центр.

Постійно здійснюються відео та звукозаписи на цифрові носії всіх значних заходів, які проводить Центр. На сьогоднішній день ведеться зйомка та опрацювання матеріалів для випуску відео-збірки «майстер – класу» по декоративно-прикладному мистецтву традиційному для Житомирщини.

Сьогодні на Житомирщині існують, якими опікується ЖОЦНТ, більше тисячі клубних установи (з них – більше дев’ятисот у сільській місцевості). В закладах культури області діє майже чотири тисячі клубних формувань (в тому числі дитячі), більше трьох з половиною тисяч аматорських художніх колективів, у яких беруть участь аматори художньої самодіяльності. До послуг населення більше трьох тисяч об’єктів дозвілля.

В області нараховується більше двохсот аматорських колективів, які беруть активну участь в обласних мистецьких заходах: конкурсах, святах, фестивалях, святкових концертах, мають почесне звання «народний» , «зразковий». З них:

– вокально-хорові;

– музичні;

– танцювальні;

– фолькльорно-етнографічні;

– театральні та театри місцевого факту;

-2 циркові студії.

Кращі народні аматорські колективи: духовий оркестр РБК Андрушівського, хор “Прислуч” МБК ім. А.Пашкевича Баранівського, хор “Сузір’я” РБК Бердичівського, інструментальний ансамбль “Чіп”, духовий оркестр РБК Володарсько-Волинського, хор РБК Житомирського, жіночий ансамбль “Криниченька” РБК Коростенського, ансамбль пісні “Дозвілля” РБК Ємільчинського, жіночий ансамбль народної пісні “Скарбничка” РБК Коростишівського, ансамбль народної пісні “Лугинчанка” Лугинського, духовий оркестр с. Велика Волиця, вокальний ансамбль пісні “Дозвілля” РБК Любарського, хоровий колектив РБК Малинського, хор РБК села Ярунь Новоград-Волинського, духовий оркестр РБК Овруцького, інструментальний ансамбль “Фаворит” РБК, ансамбль “Калиновий цвіт” РБК Олевського, хор та оркестр народних інструментів РБК Попільнянського, вокальний ансамбль “Джерело” РБК Радомишльського, жіночий вокальний ансамбль “Сузір’я” Романівського, ансамбль народної пісні “Щербів” РБК Ружинського, ансамбль пісні і танцю “Жайвір” РБК Черняхівського, жіночий вокальний квартет “Мрія” РБК Чуднівського районів, ансамбль камерної музики “Classik” ДМШ та ансамбль “Хміль” МПК ім. Л.Українки міста Новоград-Волинського, зразковий дитячий хор ДМШ ім. Лятошинського міста Житомир, циркова студія, духовий оркестр МПК та жіночий вокальний ансамбль “Віола” МПК ім. О. Шабельника міста Бердичів, ансамбль народної музики “Коростенські музики” , духовий оркестр та хор “Родина” Коростенського МПК, зразкова дитяча капела бандуристів “Веснянка” Малинського МБК.

Є у нас здобутки і на Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах.

Задля подальшого вивчення і збереження джерел національної духовності українського народу, виявлення і підтримки народних талантів в області започатковані і стали традиційними:

  • Міжнародне свято літератури та мистецтва «Лесині джерела»;
  • фестиваль козацької пісні та танцю «Козацькому роду нема переводу»;
  • фестиваль польської культури «Tenczapolesia»;
  • обласний фестиваль народної творчості«Поліське перевесло»;
  •  обласний фестиваль сучасної естрадної пісні «Зорі над Убортю»;
  • обласний фестиваль хорової пісні пам’яті А.Пашкевича«Мамина вишня»;
  • обласний фестиваль родинно-сімейних та дитячих фольклорних колективів «Бабусина пісня»
  •  обласне свято декоративно-прикладного мистецтва «Майстерний червень»;
  • обласне свято весільного короваю «Короваю, мій раю»;
  • всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову»;
  • творча зустріч літературно-мистецьких об’єднань області;
  • обласний пісенно-поетичний конкурс «А льон цвіте»;
  • обласний дитячий благодійний фестиваль сучасної пісні «Поліські зорі»;
  • обласний фестиваль духовної хорової музики «Аве Марія»

 В закладах культури області функціонує майже двісті фольклорних колективів з них не припиняють своєї діяльності 36 ФЕК, які носять звання “народний”, “зразковий”.

Кращі ФЕК області: народні аматорські ФЕК: “Молодички” Андрушівського, “Калина” Брусилівського районних Будинків культури, “Льонок” Будинку культури села Смолдирів Баранівського, “Калинонька” села Калинівка Лугинського, «Надвечір’я» с. Бежів Черняхівського, «Вишевичанка» с. Вишевичі, «Берегиня» с. Меделівка, Радомишльського районів, «зразкові» дитячі ФЕК: «Ордана» Новоград-Волинського МПК ім. Лесі Українки, «Берегиня» с. Будичани Чуднівського району, «Зернятко» Андрушівського РБК, «Джерельце» м. Житомира, дитячий ФЕК с. Ярунь Новоград-Волинського. Ці колективи неодноразово приймали участь та були переможцями міжнародних, всеукраїнських, обласних фестивалів, конкурсів, свят.

Традиційним стало проведення в області фольклорних фестивалів, оглядів-конкурсів, свят: “Животоки”, “Трійця”, “На Івана, На Купала”, “Бабусина пісня”, “Короваю, мій раю”.

Обласним Центром народної творчості організовано і проведено фольклорно-етнографічну експедицію в Чуднівський, Любарський, Романівський райони, де записано 58 старовинних обрядових, побутових, жартівливих пісень.

На сьогоднішній день в області діють любительські об’єднання, клуби за інтересами. Два колективи носять звання “народний аматорський”.

Любительські об’єднання та клуби за інтересами нагромадили певний досвід практичної діяльності:

  • народне аматорське літературно-мистецьке об’єднання “Джерело”, яке діє при Чуднівському районному Будинку культури з 1998 року. Керівник колективу Захарченко С.В. – начальник відділу культури Чуднівської райдержадміністрації;
  • народне аматорське молодіжне літературно-мистецьке об’єднання “Оксія” створене у 1999 році. Керівник колективу Куліков К.О. Члени “Оксії” проводять літературні виставки, зустрічі, авторські вечори, презентації авторських збірок, приймають активну участь у різноманітних заходах міст і районів області;
  • “Клуб молодої сім’ї” створений на базі Будинку культури села Стрибіж, Червоноармійського району. Керівник – директор СБК Стрельченко В.О.;
  • Клуб “Сім’я” села Миньківці Андрушівського району створений у 1988 році. Керівник – Олексюк С.І.;
  • Сімейний клуб “Я + ти” діє при Будинку культури села Стара Котельня Андрушівського району, який створений у 1989 році. Його очолює Кошова Т.В.;
  • Клуб ветеранів війни та праці ” Жива пам’ять” створений на базі Коростенського МБК, Стужук О.М.

На даний період в закладах культури області функціонують майже п’ятсот одиниць клубних формувань театрального напрямку та тисячу художнього читання. З них 17 носять почесне звання “народний”. Кращі серед народних театральних колективів: Новоград-Волинський МПК імені Л.Українки (режисер В.Ольшевський ), Бердичівський МПК імені Шабельника (режисер А.Жукова (Садковська)), Овруцького РБК (режисер О.Харченко)., Романівського РБК (режисер І.Савчук).

Кращі серед народних театрів місцевого факту колективи Романівського РБК (режисер С.Дзензелівський), Ємільчинського РБК (режисер Н. Антощук).

Всі ці колективи є неодноразовими переможцями всеукраїнських, обласних, районних конкурсів та фестивалів.

 Діяльність театрального аматорства області координується ЖОЦНТ, який спрямовує свою роботу на активізацію роботи театрів, створення нових та зміцнення існуючих, підвищення кваліфікації керівників театральних колективів. Для цього в області започатковані: обласне Свято театрального мистецтва, обласний конкурс народних аматорських театрів, сільських театральних колективів та театрів місцевого факту, обласний конкурс дитячих театральних колективів, сільських драматичних гуртків, лялькових театрів, поетичних студій, конкурс читців-гумористів, обласне свято гумору “Жартомир”.За сприяння ЖОЦНТ в області набуло широкого розвитку аматорське фотомистецтво. Зокрема, організовано значну кількість фотовиставок як в Житомирі, так і за його межами.

Сучасне народне мистецтво Житомирської області розвивається на ґрунті кращих художніх традицій національної культури українського народу Поліського краю. Прямим продовженням і розвитком цих традицій є творчість народних майстрів, які працюють в жанрах традиційного народного, сучасного декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Художній хист майстрів знайшов свій вияв у найрізноманітніших видах мистецтва: традиційній та художній вишивці, килимарстві, художній різьбі по дереву, лозоплетінні, бондарстві, витинанці, писанкарстві, кераміці, художньому в’язанні, плетінні з рослинних матеріалів (кукурудзяне листя, солома ), обробці металу, каменю, бісероплетінні, макраме, малярстві.

За даними картотеки ЖОЦНТ зареєстровано більше 1000 майстрів-аматорів традиційного народного та сучасного декоративно-прикладного мистецтва області. За досягнуті успіхи у відродженні, збереженні та популяризації самобутнього народного мистецтва та етнографії рідного краю колегії управління культури облдержадміністрації присвоєно почесне звання «майстер народної творчості» кращим майстрам– аматорам області (станом на 01.01.2014 — 175 майстрів).

У центрі уваги Житомирського обласного Центру народної творчості – організація та проведення всеукраїнських, міжнародних, обласних та міських виставок декоративно-прикладного мистецтва та «Містечок майстрів», благодійних ярмарок, в яких майстри області беруть активну участь.

ЖОЦНТ організовує та проводить персональні виставки кращих майстрів традиційного народного, декоративно–прикладного мистецтва Житомирщини.

 У мистецьких виробах майстрів традиційного народного, декоративно-прикладного мистецтва області віддзеркалюється їхнє єство, народне коріння Поліського краю, національні звичаї певного регіону,український характер, краса – в сучасному трактуванні класичних канонів мистецтва.

Вперше на Житомирщині, до творчого звіту Житомирської області (в рамках фестивалю мистецтв), до 70 річчя Житомирського обласного Центру народної творчості, управлінням культури облдержадміністрації, обласним Центром народної творчості організовано і проведено з 7 по 28 червня 2009 року обласне свято декоративно-прикладного мистецтва «Майстерний червень».

Житомиряни та гості міста вперше мали можливість ознайомитись і переглянути вироби самобутнього народного мистецтва майстрів-аматорів та майстрів, які мають почесне звання «Майстер народної творчості» з усіх районів та міст Житомирської області. Житомирський обласний Центр підготував та опублікував матеріали Першого обласного свята декоративно-прикладного мистецтва «Майстерний червень». Випуск формується на основі фото- майстрів декоративно-прикладного мистецтва та їх виробів представлених в експозиціях виставок. Свято декоративно-прикладного мистецтва «Майстерний червень» стало традиційним.

На Житомирщині успішно здійснюють свою художньо-мистецьку місію 47 аматорськіх колективів національних меншин:

  • 9 хорів «польські»;
  • 5 танцювальних «3 польські, 1 єврейський, 1 німецький»;
  • 22 вокальних « 17 польські, 1 російський, 1 німецький, 1 чеський, 2 єврейських»;
  • 3 театри «2 польський, 1 єврейський»;
  • 6 фольклорних «5 польських, 1 російський»;
  • 1 музичний «польський», 1 “ансамбль циганської пісні і танцю”;
  • 7 колективів «6 польських, 1 німецький» носять почесне звання «зразковий» та «народний».

Знаковою подією в житті національних меншин стала поява 3 аматорських театрів, які відтворюють на сцені кращі зразки драматургії своїх етносів.

Здобутки в розвитку аматорського мистецтва, культурно-дозвіллєвої діяльності – результат повсякденної творчої і копіткої праці всього колективу установи:

Кондратюка Ю.П. – директора ЖОЦНТ, заслуженого працівника культури України;

Шубіної Г.В.-заступника директора – завідуючої відділом народної творчості;

Ільїнець О.П.- заступника директора;

методистів:

Бабій Г.Ю., Сидоренко С.О. – робота з питань діяльності інформаційного центру, організації роботи електронних технічних засобів та фондування;

Сегеди Н.К. – робота з майстрами декоративно-прикладного мистецтва;

Шегеди Н.М. – дослідницька робота діяльності фольклорно – етнографічних колективів;

Шевченко В.В. – театральний жанр;

Кулікова К.О. – робота з любительськими об’єднаннями;

Примачука Я.М. – робота з творчими колективами національних меншин, зв’язками з культурологічними спілками;

Шморгуна В.М. – музичний жанр;

Одоміча В. М. – робота з аматорами відео та фотомистецтва.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Анонс